Розкидані світом. Хтось із українців виїхав за кордон, аби спробувати бодай там зажити по-новому, а раптом буде ліпше? Хтось тікав туди від війни, адже там безпечніше, правда? А ще хтось – перетнув кордон, аби збудувати успішну кар’єру, бо ж, можливо, таки щось вийде? І в багатьох таки щось виходить. Зокрема рівнянку Ольгу Пасічник, яка є видатною оперною співачкою, знають далеко не в одній країні світу. Як їй вдалося підкорити закордон та детальніше про життя артистки родом з України – у матеріалі далі на rivnenchanka.info.
Ольга Пасічник – відома на весь світ співачка, народжена у Рівному
Колись – пересічна студентка, яка приїхала на навчання до Варшави, а тепер – без перебільшень одна з найбільш відомих оперних співачок у світі. Народилася майбутня зірка у Рівному у добре знаній на сьогодні родині Пасічників. Так-так, тато Ольги – той самий Ігор Пасічник, про якого ви подумали – ректор Острозької академії. З цього факту можна зрозуміти, що дівчинка народилася в сім’ї педагогів, адже мама Олі, пані Ядвіга, теж працює викладачем в університеті – навчає студентів математики. І як так сталося, що діти не стали педагогами?
Як розповідала в одному з інтерв’ю сама Ольга, насправді батьки теж мали музичні нахили, а мама то взагалі хотіла пов’язати своє майбутнє із сценою. Однак, зважаючи на роки їхнього зростання, викладацька діяльність здавалася більш перспективною. Та й чого гріха таїти: проблемою була і незаможність сімей. Тож, маючи талант, але не маючи грошей, мрія пані Ядвіги про сцену залишилася тільки мрією. Але через роки реалізувати її таки вдалося, щоправда, вже через дітей. Помітивши, що в обох доньок, і в старшої Олі, і в меншої Наталі, є нахил до музики, віддала їх до школи. А вже після цього, щиро закохавшись у справу, дівчата і вирішили пов’язати з нею своє майбутнє.
Так спершу Ольга вступила до Рівненського педагогічного інституту, де навчалась фортепіано та музичної грамотності. Опісля – взялася опановувати класичний спів у київській консерваторії. Що в першому ВНЗ, що в другому дівчину навчали кращі з кращих педагогів, відтак можна уявити, які вимоги ставилася до тоді ще нікому не відомої студентки із прізвищем Пасічник. Від своїх викладачів похвалу Ольга чула рідко, радше звучало: “Як для тебе — непогано”. Але, як ділилася згодом Ольга, це їй і допомогло в майбутньому доводити все до найідеальнішого ідеалу, і на сцені зокрема.
Та на навчанні в Україні історія дівчини не закінчилися. Вдосконалювати свої навички вона поїхала за кордон.
Нова сторінка: переїзд рівнянки за кордон
А точніше до Варшави. Вибір впав саме сюди тому, що мама Ольги родом із Польщі. Завдяки цьому юна студентка змогла б отримувати (спойлер: і отримувала) від польського уряду стипендію, що, погодьтеся, приємний бонус. Так дівчина успішно склала іспити та вступила до Варшавської музичної академії імені Ф.Шопена. І ось з цього моменту розпочалося найцікавіше.
У цьому ВНЗ доля звела юну Ольгу із видатним польським клавесиністом та диригентом Владиславом Клосевичем – професором, який спеціалізувався саме на бароковій музиці, у якій, до слова, майбутня зірка стане номером один. Але то пізніше. Передувало цьому навчання у Клосевича. Талант у Ольги він розгледів відразу, тож сам повів студентку на прослуховування до Варшавської камерної опера. Ба більше, навіть особисто їй акомпанував. Завдяки цьому, зокрема, і, звичайно ж, завдячуючи безпосередньо таланту рівнянки, юну студентку прийняли у родину опери. Їй відразу ж запропонували контракт солістки. Зауважимо, що на той час Ольга була студенткою першого курсу. Непоганий старт, правда ж?
Спершу дівчина думала, що трохи попрацює у Польщі та й повернеться назад до України – до рідної Рівненщини. Але пропозицій з Батьківщини, що стосувалися роботи, бодай навіть педагогічної, Оля так і не отримала, тому і почала задумуватися над тим, аби остаточно осісти за кордоном. Спершу планувала їхати десь далі, однак стримало дівчину два чинники. По-перше, душа все одно рвалася додому, а особливо до рідних. А оскільки батьки залишилися в Україні, а сестра Наталя тоді вже проживала у Швеції, то Польща якраз була золотою серединкою між цими двома країнами, аби відстань не стала тим, що назавжди розлучила сім’ю.
Ольга Пасічник із сестрою Наталею
Ну і по-друге, на той час Ольга вже була заміжня, тож думала не лише про себе, а й про чоловіка, якому у випадку переїзду довелося б починати все з нуля. Тож так у Польщі вона й залишилася, де фактично і збудувала собі прекрасну кар’єру оперної співачки.
Визнання Ольги Пасічник за кордоном
Дебют Ольги Пасічник на сцені Варшавської камерної опери стався у 1992 році, однак початком її приголомшливої міжнародної кар’єри вважається інший виступ – виступ у паризькому Театрі Єлисейських полів, який запам’ятався глядачам виконанням співачкою партії Паміни у «Чарівній флейті» Моцарта. Відтоді ім’я рівнянки стало відомим у десятках країн не лише Європи, а й світу в цілому. Зірка підкорила сцени Парижа, Берліна, Мадрида, Мюнхена, Женеви, Брюсселя, Амстердама, Токіо, Гельсінкі, Варшави… І ці три крапки стоять тут не просто так, адже список можна продовжувати, продовжувати і ще раз продовжувати.
Теж саме стосується і її нагород. Зокрема у Польщі жінка здобула десятки, якщо не сотні, державних відзнак. Наприклад, у 2012 році Ольгу взагалі визнали найкращою тамтешньою співачкою. А ось вже у 2023 вона зуміла дійти і до такої високої відзнаки як “Gloria Artis” – це Золота медаль за заслуги у сфері культури. Її у 2023 році присвоїли артистці після виконання опери Генделя «Роделінда». У ній Ольга Пасічник виконала головну партію під час ІІІ Фестивалю бароко у Польській Королівській опері.
Можете собі лиш уявити, як це було заспівано, що сам міністр культури та національної спадщини Польщі Пйотр Глінський відзначив уродженку Рівненщини високою нагородою.
Так полька чи українка?
У той час, коли у Польщі, та й за кордоном в цілому, ім’я Ольги Пасічник відоме для багатьох, то в рідній Україні про талановиту співачку знають одиниці. Навіщо далеко йти, якщо навіть багато жителів Рівненщини нічого не чули про свою землячку, яка досягла такого неймовірного успіху поза межами країни. Але навіть попри це, душа Ольги залишається тут – в Україні.
Так, приїжджає сюди вона не часто, зважаючи на свій щільний графік гастролей, але, як каже сама, серце рветься на Батьківщину завжди. Особливо воно болить тепер, коли в Україні війна. Ще на початку, у 2014 році, Ольга збиралася повернутися до України. Але все ж, зваживши всі за та проти, вирішила, що її зброя – голос. Відтак корисною Пасічник намагається бути, незважаючи на сотні кілометрів між нею і рідною стороною. Зокрема на концертах, де б вони не проходили, старається завжди бодай щось співати українською, аби хоч так нагадати про біду, яка посягнула нашу державу.
Не залишалася осторонь Ольга і з приходом на терени України вже повномасштабного вторгнення. Так, у перші місяці вона разом зі своїм чоловіком щоденно на одній із польських радіостанцій вели ефіри українською мовою, а також записала серію казок рідною, аби спробувати морально допомогти дітям-біженцям, які разом із батьками тікали за кордон.
У ті моменти Ольга розуміла або ж принаймні намагалася зрозуміти, що відчувають українці, які переїхали в чужу країну, адже роками раніше вона сама була в подібній ситуації: одна юна рівнянка далеко від рідною домівки. Щоправда, Пасічник приїхала за інших обставин. На щастя, їхала збудувати кар‘єру. І, на щастя, потрапила у той відсоток, кому вдалося.