Вишукана елегантність: які капелюшки носили рівнянки в першій пол. XX століття

Рівненські пані минулого століття обов’язково мали у своєму гардеробі капелюх і частіше за все не один. Більш стриманий головний убір був для повсякденного виходу, а яскравіший, прикрашений пір’ям або брошкою – для святкового. Наприклад, на театральну виставу чи в кінотеатр. В різні часи і різні епохи жінки хотіли стильно і неповторно виглядати. А капелюх – це саме той аксесуар, який додавав шарму та елегантності, а також ідеально пасував до сукні та строгого костюма, пише rivnenchanka.info.

Від об’ємних капелюхів до мініатюрних і зручних в 20-30-х роках XX ст.

Наприкінці XIX століття в капелюшковій моді ще панує декоративна надмірність. Гардероб рівненських леді в цей час відповідав стилю модерн, характерними рисами, якого є S-подібний силует та плавні асиметричні лінії, які огортають фігуру. Жінки підбирали одяг, який робив їх максимально жіночними та ніжними. Звичайно, що капелюхи були саме тим аксесуаром, який додавав жіночності до образу. Особливо, об’ємні капелюшки, які були переважаючими для кін. XIX ст. – поч. XX ст..

Такі капелюхи мали широкі поля та прикрашену пір’ям, квітами або стрічками тулію (частина капелюха, яка прикриває голову).

Початок XX століття ознаменувався технічно-індустріальним прогресом, в тому числі, і в галузі текстилю. Почало відходити уподібнення стилю минулих епох. Відобразилось це і на вигляді капелюхів. Замість об’ємних і надмірно декоративних в моду почали входити зручні, милі, часто мініатюрні капелюшки.

В 20-30-ті роки XX століття рівненські леді обов’язково доповнювали гардероб головним убором у вигляді капелюха, а також сумочкою і рукавичками. Часто сумочка і капелюшок могли бути в одній кольоровій гамі. Тодішня індустрія капелюшної справи почала обслуговувати не лише заможних панянок, але й жінок зі скромнішими статками. Тож відчути себе модною і стильною могла кожна жителька Рівного.

А черпати модні ідеї рівнянкам тоді було де. Оскільки в 20-30-ті роки минулого століття популярним було німе кіно, то багатьом пані хотілось наслідувати відомих акторок. Знамениті Грета Гарбо, Марлен Дітріх, Мей Вест, Пола Негро неабияк змінили бачення рівнянками ідеалів краси. Жительки Рівного почали активно користуватися декоративною косметикою, робити хімічні завивки, висвітлювати волосся пергідрогелем. І хоч часто такі процедури краси були шкідливими для волосся, все ж заради тогочасної данини моди, жінки йшли на них.

Про вигляд капелюхів у 30-ті роки минулого століття ми можемо дізнатись зі статті однієї з рівненських газет. Стаття була опублікована весною 1939 року. В ній йшлося про поради жінкам стосовно підбору весняних капелюхів, які щойно надійшли в продаж.

В статті зазначається, що з першим теплим промінням сонця в продажі з’являються капелюшки навіть для найбільш вибагливих модниць. Чорні, коричневі, яскравих кольорів – такі головні убори підійдуть до декількох суконь, сумочок та пальт. 

«…у вітринах магазинів повно перших ластівок весни — весняних капелюхів, які несміливо та боязко починають показуватися на вулицях на голівках більш сміливих дам. Наймодніші, як завжди ранньою весною, солом’яні капелюхи, блискучі, матові, чорні, коричневі, зелені. Фасони найрізноманітніші. Все, що відбувається у світі, в політиці — все відображається у фасонах модних капелюхів. Великі фетрові чи солом’яні капелюхи, схожі на ореол, на фоні яких красиво виділяється профіль витонченої дами, без сумніву — вплив Італії. Капелюх одягається з правого боку, майже вертикально, через що відкритий лівий бік голови підтримується спеціальною порскою, пришитою позаду убору. Голівка капелюха буває плоска чи трикутна, іноді прикрашена бантом чи помпоном… Деякі капелюшки схожі на арабські тюрбани, модні також маленькі мисливські капелюшки, прикрашені пір’ям. На жаль не усім ці фасони пасують, тому купуючи капелюшок, потрібно бути дуже обережною».

Отож, з цього уривку ми дізнаємося, що наприкінці 30-х років минулого століття капелюх для рівнянок продовжував лишатися важливим головним убором. Одягали різні фасони, різних кольорів.

Майстерні та магазини капелюхів у Рівному в 20-30-х роках XX століття 

За новим капелюхом рівнянки йшли до модистки – майстрині, що створювала цей головний убір або в модні крамниці, куди часто привозили імпортні капелюхи. Варто зазначити, що процес виготовлення капелюха практично неможливо механізувати. Це завжди клопітка ручна робота. Рівнянки готові були тижнями чекати на виготовлення омріяного капелюха модисткою.

А ті, хто чекати не хотіли – йшли в крамницю. У міжвоєнному Рівному модних магазинів, де можна було придбати капелюх було чимало: це і магазин жіночих капелюхів «Bon-Gut» Б. Керліха, магазин дамських капелюхів Гаснера Е. та Вайншельбойма Е., дамські капелюші Іздебенської М., магазин дамських капелюшків Штіфа С., та магазин капелюхів Штіфа Р..

У 20-30-ті роки минулого століття у Рівному було чимало майстрів, які займались капелюшною справою і пошиттям шапок. Така діяльність потребувала спочатку отримання ліцензії. На майстра з виготовлення головних уборів заводилась окрема справа, в якій фіксувалась певна інформація про нього. А саме перелік персональних даних: рік народження, національність, віросповідання, домашня адреса, місцезнаходження майстерні, а також рік початку заняття справою з пошиття головних уборів.

Архівні документи зберегли ряд імен рівненчан, які займались капелюшною справою, пошиттям шапок, а також продажем головних уборів. Отож, в цих документах ми можемо зустріти наступні імена: Малка Табачнік, Олена Хайтер, Мойша Князер, Хайм Хальберштадт, Перес Зигон, Мойша Бонгарт, Хайм Гендельман.

Складно сказати, якою була якість виготовлених у Рівному капелюхів. Але, судячи зі світлин і того, що їх носили поважні пані, рівненські капелюхи, швидше за все, були високої якості. А, можливо, навіть не поступались за якістю імпортним. Звичайно, що привезені з-за кордону капелюхи цінувались на порядок вище. Відповідно і їх вартість була дорожчою та для багатьох «кусалась». 

До слова, спеціалізовані магазини капелюхів були й в інших містах Рівненщини: Дубно, Острозі, Корці.

Мілітаризація моди в 40-х роках: вплив на вигляд капелюхів

Розвиток моди не стояв на місці навіть у воєнні роки. Однак вплив Другої світової війни на моду був відчутним. В 40-ві роки минулого століття жіноча мода почала мілітаризуватися.

Що роки Першої світової війни, що Другої принесли рівнянкам, як це не дивно, більше свободи в одязі, однак дещо відняли жіночність. Довжина спідниць стала коротшою, а лінія талії – заниженою. Жінки почали запозичувати одяг з чоловічого гардеробу, паралельно освоюючи їх професії.

І хоч гардероб жінок того часу переважно все ще складався з суконь, проте в нього додались костюми. А модні в ті часи пальта набули більш просторого силуету.

Капелюх продовжував лишатись важливим елементом гардеробу. Традиції попередніх десятиліть все ще зобов’язували панянок виходити в світ в капелюшку. Популярними в 40-ві роки серед рівнянок були м’які широкополі моделі, а також капелюхи-тюрбани. В моді також були берети. І капелюшки, і берети прикрашали атласними стрічками, квітами, блискітками, брошками.

В повоєнні 50-ті роки рівнянки одягались елегантно та стримано. Тогочасний образ жінки культивувався, як «скоромної трудівниці». Та й вдягнутись модно та якісно було складно, адже це було обумовлено повоєнними труднощами в економіці. Тому тодішній одяг рівнянок був виготовлений з дешевих тканин і з мінімальною кількістю декоративних деталей. Сукні були максимально простого крою, їх носили з жакетами. Часто сукну замінювали блузою і картатою спідницею. В повоєнні роки в моду знову верталась жіночність.

У 50-ті роки трендовими були шляпки-«таблетки», капелюхи з високою тулією – їх, здебільшого, носили дами з високими зачісками. Також модними були широкополі капелюхи та капелюшки-«колесо». Однак вважається, що повоєнні роки «розтріпали не лише волосся, а й думки» тогочасних жінок. 

Отож, в першій половині XX століття капелюх для рівнянок був обов’язковою річчю гардеробу. В ньому і в гості, і в театр, і за ліками в аптеку. У другій половині минулого століття капелюхи почали здавати свої позиції. В 60-х роках рівнянки почали віддавати перевагу більш демократичному стилю одягу, де капелюх уже не був обов’язковим елементом гардеробу. А наступні десятиліття й зовсім «знесли» з голів панянок такий головний убір, як капелюх.

.,.,.,.