Письменниця, меценатка, шляхтянка – все це про графиню Антоніну Блудову, доньку російського графа та високопоставленого сановника Дмитра Блудова. У 1865 році зусиллями графині Блудової в Острозі ропочало свою діяльність православне церковне братство святих Кирила і Мефодія, а також жіноче училище при ньому, пише rivnenchanka.info.
Здавалося б, мета цієї пані виглядала вкрай благородною – освіта та виховання жінок. Однак за добрими намірами графині чітко проглядалася русифікація Острога, адже юних острожанок навчали російській мові й літературі, а окрім мовного елементу нав’язували ще й імперське трактування історії. Тож, спробуємо з’ясувати, який історичний слід лишила у місті ця неоднозначна панянка.
Що відомо про Антоніну Блудову
Найперше з’ясуємо, що ж відомо про Антоніну Блудову. Російська графиня походила з пересічного дворянського роду Блудових. Її батьком був Дмитро Миколайович Блудов, а матір Анна Андріївна, уроджена Щербатова.
Окремо зосередимо увагу на постаті батька Антоніни – Дмитра Блудова, який займав різні державні посади при імператорському дворі в тогочасній Російській імперії. Був міністром народної освіти в 1826-1830 роках, міністром внутрішніх справ у 1832-1838 роках, головою Другого відділення Імператорської канцелярії, Державної ради та Комітету міністрів. Він неодноразово піднімав питання про необхідність русифікації Волині після входження краю до складу Російської імперії.
Повертаючись до життєпису Антоніни Блудової, варто зазначити, що вона була найстаршою в родині Дмитра та Анни Блудових. Народилася 25 квітня 1813 року в Стокгольмі, де її батько на той час перебував повіреним при шведському дворі. Зростала Антоніна в достатку, отримала гарну домашню освіту.
Мешкаючи в Санкт-Петербурзі, Антоніна Блудова відкрила тут літературний салон. Була знайома з усіма представниками тодішнього літературного бомонду: Олександром Пушкіним, Миколою Карамзіним, Василем Жуковським, Михайлом Лермонтовим та іншими. Та й сама Блудова тягнулася до пера. Графиня публікувалася в тогочасних журналах та виданнях, позиціонувала себе, як письменниця. Була, до слова, близькою подругою імператриці Марії Олександрівни – дружини імператора Олександра II.
Після того, як у 1864 році її батько помирає, жінка приймає рішення присвятити своє життя благодійній діяльності.
Крім цього російська графиня була ще й персоною глибо релігійною. Ще будучи молодою, Антоніна вирішила віддатися на службу Богові та зреклася заміжжя.
У 1865 році графиня Антоніна Блудова, як благодійниця розпочинає свою діяльність у містечку Острог, що на Рівненщині. Завдяки її зусиллям тут з’явилося православне церковне братство святих Кирила і Мефодія, а при ньому відкрилося жіноче училище. Навчальний заклад жінка назвала на честь свого батька – «Школою імені графа Дмитра Блудова».
Ідея відкрити училище належить батьку Антоніни Блудової
Не без підстав графиня називає жіночий навчальний заклад в Острозі іменем свого батька. І не лише тому, що, таким чином, хотіла увіковічнити пам’ять про нього, а, передусім, тому, що саме йому належить ідея заснування на Волині жіночого училища.
Річ у тім, що Східна Волинь (включно з Острогом) відійшла до складу Російської імперії у 1793 році після Другого поділу Речі Посполитої. Кінець XIX- початок XX століття характеризувався збереженням польського впливу на Волині, в тому числі й в Острозі. У місті на той час не лише не говорили російською, а й практично не розуміли її. Почути в Острозі можна було польську, єврейську та українські мови.
Після Листопадового повстання у 1830-1831 роках – національно-визвольного повстання поляків та литовців проти Російської імперії на захоплених нею землях, імператорська влада нарешті звертає увагу на відібрані у Польщі землі, в тому числі і на Волинь. І бачить тут ось що: російська мова, російські урядовці, православна церква не мають на цих теренах жодного впливу. Відтоді починається тотальна русифікація всього Правобережжя.
Тодішній міністр внутрішніх справ Блудов переконував, що найефективніше впроваджувати русифікацію можна двома шляхами: через освіту у школах, гімназіях, училищах та через проповіді священників.
Особливу роль, на думку графа Блудова, варто було відводити жіночій освіті. За його задумом, потрібно було переконати місцеве населення в тому, що вони і їх предки «росіяни» і «нічого українського та польського тут ніколи не було». Російський граф вважав, що найкраще з цим впораються саме жінки – майбутні дружини, матері, вчительки, які мали сильний вплив на дітей та молоде покоління. Майже 30 років граф виношував плани заснувати жіноче училище на Волині. Проте втілила ідею російського сановника його донька Антоніна.
Чому саме Острог?
Антоніна Блудова об’їхала всю Волинь перед тим, як відкрити в Острозі жіноче училище. Довго шукала належне місце і таки зупинила свій вибір на славетному містечку Острог. Місто привернуло увагу графині не лише своєю історією, а й тим, що свого часу воно було родовим гніздом князів Острозьким.
Крім цього Острог був таким собі центральним пунктом до якого тяжіли сусідні повіти та був розташований недалеко від Галичини та Люблінського воєводства. Важливу роль зіграла й наявність у місті приміщення для відкриття училища. Графиня поклала оком на закритий ще у 1832 році монастир капуцинів.
Оселилася донька російського графа поблизу Острога, де мала свій маєток. Мешканці самого Острога зустріли росіянку дещо вороже. Та й сама Блудова не вирізнялася любов’ю до Острога та його мешканців. У своїх особистих записах вона скаржилася на поляків та євреїв, які «захопили» цей край. Крім цього графиня говорила, що в українських селах жахливі весілля. А ще її дивувало, що місцеві дівчата носять сірі сорочки, хоч і з гарною вишивкою. Графиня думала, що вони невиправні, хоч насправді мали такий колір лише тому, що виготовлялися з коноплі, полотно з якої важко вибілювати.
Функціонування жіночого училища під керівництвом Блудової
Жіноче училище в Острозі, було відкрито завдяки пожертвам самої Блудової та коштам меценатів. 25 травня 1865 року з дозволу міністра народної освіти училище розміщується в приміщенні колишнього католицького монастиря капуцинів (сучасний корпус Острозької академії). Навчатися тут могли лише православні дівчата віком від 9 до 16 років.
Основною метою діяльності училища було виконання заповіту покійного батька Антоніни Блудової, а саме виховання дівчаток у вірі та твердому переконанні, що вони є «частиною одного російського народу». Навчання в училищі спиралося на засади християнської моралі. Також юним ученицям нав’язувався «послух та відданість Государю, вірна служба йому та вітчизні».
Навчання в Острозькому жіночому училищі Блудової тривало впродовж 7 років. У навчальній програмі були такі предмети: закон Божий, російська мова та словесність, церковно-слов’янська мова, російська історія, всесвітня історія, географія, арифметика, фізична географія, основи фізики, історія зарубіжної літератури, французька мова, педагогіка, чистописання, спів та рукоділля. Як бачимо, перелік навчальних дисциплін досить широкий. Проте нічого українського в цьому списку немає. Та й чи мало би бути, враховуючи бекґраунд пані Блудової?
Благодійниця чи русифікаторка?
Звичайно, створення навчального закладу та ще й за власний кошт – це, безсумнівно, справа благородна. Заради справедливості варто сказати, що навчальний процес у жіночому училищі, заснованому Блудовою, відбувався на високому рівні. Навчальний заклад користувався популярністю.
Беззаперечним лишається той факт, що Острозьке жіноче училище ім. графа Д. Блудова відіграло важливу роль у розвитку жіночої освіти в регіоні в другій половині XIX – на початку XX століття. Училище дало освіту понад 2 тис. вихованок, серед яких були відомі освітянки Волині й, зокрема, Острога.
Навчальний заклад припинив свою діяльність у 1923 році, після того, як Рівненщина опинилася в складі Польської держави.
Вертаючись до іншої сторони медалі функціонування училища, варто зазначити, що свого графиня Блудова таки добилася і польськомовна інтелігенція Острога заговорила російською мовою. Крім цього вона нав’язала російську мову й імперське трактування історії не одній сотні юних дівчат.
Та чи можна було очікувати чогось іншого від жінки – доньки російського сановника, вихованої в дусі відданості російському самодержавству? Напевно, ні.
