Війна змусила сім’ю Надії Косміаді шукати прихистку за кордоном. Більше п’яти десятків років донька відомого рівненського художника Георгія Косміаді проживала в іншій країні, але душа завжди рвалася на батьківщину. Надія пройшла нелегкий шлях до здійснення своєї мрії. Після проголошення незалежності в Україні в 69-річному віці жінка повернулася до Рівного і привезла сюди скарби свого батька. Вона всіляко намагалася відновити пам’ять про митця, яким декілька десятиліть назад захоплювалися рівняни. Георгій Косміаді багато малював, а свої знання та вміння передавав талановитим учням. Донька зуміла нагадати мешканцям Рівного, ким був її батько та в черговий раз проявила свою любов до рідного міста. Вона організовувала тематичні зустрічі та розповідала про життя своєї родини. До останнього дня була при свідомості та померла на 98-му році життя, пише rivnenchanka.info.
Дитячі роки Надії Косміаді: дівчина зростала у люблячій сім’ї

Надія Георгіївна Косміаді народилася 28 грудня 1923 року. Батько Георгій Петрович Косміаді народився на Кавказі, освіту здобув у Москві. Перша світова війна не оминула його. Він був солдатом царського війська. У 1915 році Георгій потрапляє на Волинь та оселяється в Рівному. Закохується в Фріду-Бригітту і через деякий час на світ з’являється дівчинка Надія.
Георгій Петрович проявляв хист не лише до мистецтва. Він був обдарованою та освіченою людиною. Талановитий художник викладав у всіх рівненських гімназіях, а учні дуже любили свого вчителя за його простоту.
Георгій Косміаді був активним діячем і організатором культурно-мистецьких осередків в Рівному, виставок, вечорів, концертів. На всіх подіях присутньою була Надія. Донька зростала в великій любові та змалечку долучалася до творчого життя.
Батьки не мали таких статків, щоб придбати власне житло, тому сім’я мешкала у орендовану домі. У помешканні Георгія та його дружини ніколи сумно не було, бо в творчій родині завжди панує затишна атмосфера.

Сім’я відомого художника спочатку жила у мансардному приміщенні будинку, що знаходився на території Рівненського діагностичного центру. Найбільше запам’яталася Надії Косміаді квартира на вулиці Круча. Тут вона з батьками прожила з 1932 року і до виїзду з міста. Георгій та Бригітта запрошували друзів і проводили цікаві розмови в компанії хороших людей. Нерідко з вікон квартири лунав сміх та спів самого господаря помешкання. Пан Георгій любив співати і не соромився на публіку демонструвати свої музичні обдарування.
З 1939 року життя перевернулося з ніг на голову. З приходом більшовицької влади зовсім неспокійно було в Рівному і ризиковано було залишатися в місті. Георгій втрачає улюблену роботу. Його друзів жорстоко переслідували та відправляли в Сибір. Деяким вдалося втекти від “совєтів”, бо нічого доброго від нових господарів міста рівняни не чекали. Художник і собі задумався про майбутнє. Він вирішив рятувати сім’ю, поки більшовики не дізналися про його колишнє життя. Розуміючи, що будь-якої миті може бути арештованим, Георгій Петрович виїжджає до Німеччини.
Життя у Гамбурзі: тілом у Німеччині, душею – в Україні

1940 року Надія Косміаді з батьками та старшим братом опиняється в Гамбурзі. Вибір зупинився на цьому місті не випадково, адже це історична батьківщина її матері Бригітти.
Розпочався новий етап в житті Надії Георгіївни. З рідною землею її розділяли сотні кілометрів і вона почувалася в безпеці. Проте не могла змиритися з переїздом довгі роки і тужила за Рівним.
Друга світова війна та післявоєнна відбудова зачепила і сім’ю Косміаді. Георгій Петрович не знайшов роботи за спеціальністю, але ніколи не забував про творчість. Діти та кохана дружина допомогли подолати труднощі та не опустити рук. У Гамбурзі відомий рівненський художник прожив 27 років та помер в 1967 році.
Батько у всьому підтримував свою улюблену доньку. Вона перейняла від тата найкращі риси, також була талановитою і цілеспрямованою. У Німеччині Надія Косміаді здобула освіту та працювала фінансистом. Вийшла заміж і народила сина. На жаль, в 21 рік овдовіла і залишилася з маленькою дитиною на руках. Вона чітко вирішила, що повинна бути сильною і покладалася на себе. Від поганих думок відводила престижна робота, яка приносила прибуток. Крім того, Надія Петрівна захоплювалася танцями та альпінізмом.

Так склалися обставини, що доля посміхнулася жінці. Вона любила гори і мріяла про будиночок з неймовірним видом. Надія Косміаді тричі виходила заміж. Вона придбала дім в горах Італії і разом з третім чоловіком Гербертом облаштувала тут справжній рай. Змучена за стільки років душа віднайшла спокій. Але думки про батьківщину не покидали жінку до останнього подиху.
Повернення на батьківщину та відновлення спадщини Георгія Косміаді

У 1992 році Надія Косміаді вперше за 52 роки розлуки ступила на рідну землю. Звичайно, за стільки часу місто змінилося, але пам’ять про дитячі роки не стерлася. Жінка пригадала, як маленькою дівчинкою ходила з батьками до Свято-Воскресенського собору і старого князівського палацу Любомирських. Тут проходили важливі культурні події, учасником яких був Георгій Косміаді і, звичайно, його улюблена донька.
Надія Георгіївна відразу ж взялася за справу. Вона поставила за ціль передати місту батьківський творчий спадок. У перший же рік після повернення жінка передала у фонди Рівненського краєзнавчого музею велику колекцію із сотень малюнків учнів свого батька і картин самого художника. Деякі особисті речі та частина картин подаровані Рівненській українській гімназії.
Піднесена Надія Косміаді максимально намагалася використати час, тому часто поверталася до Рівного та продовжувала свою місію. Проводила цікаві зустрічі, багато спілкувалася з творчими особистостями. Місто її надихало. Рівнянка показала чудовий приклад, як за стільки років не втрачати надію і вперто йти до своєї мрії.
Останні роки життя: пам’ять про батька вдалося зберегти

Георгій Косміаді багато корисного зробив для Рівного у міжвоєнний період. Його донька намагалася повернути із забуття ім’я батька-художника. Попри свій поважний вік вона була надто активною. У 93 роки вона поховала коханого чоловіка Герберта, продала будинок в Італії та повернулася на батьківщину.
У Рівному придбала житло на вулиці Драгоманова, де колись була невеличка вулиця Круча. Саме тут пройшли дитячі безтурботні роки. Відкрила Арт-ательє Георгія Косміаді. Сюди перевезла колекцію живопису батька та всі ті речі, що зберігалися довгий час в їхньому помешканні. Охочих поспілкуватися з дочкою відомого митця було вдосталь, адже пані Надія зберігала в пам’яті цікаві історії про минуле Рівного.
У 2016 році поблизу того місця, де жила сім’я Косміаді у міжвоєнні часи, встановили пам’ятник художнику.
1 лютого 2022 року перестало битися серце легендарної для Рівного жінки Надії Косміаді. До останньої хвилини поруч з нею був син Карл. Поховали видатну рівнянку в німецькому Гамбурзі. Надія Косміаді виконала неписаний заповіт свого батька та передала Рівному творчий спадок найдорожчої людини. Вона залишила по собі незабутній слід у житті своїх земляків і віднайшла справжній спокій своїй душі.