rivnenchanka.info переконувалися: Улас Самчук приймає гостей. Щомісяця, у музеї Самчука, що сусідствує (фактично під одним дахом) із музеєм бурштину, відбуваються дуже атмосферні літературні читання. Протягом останніх кількох місяців до читань долучилися постійні резиденти «Нашого кола» при Спілці Письменників у м. Рівне, місцеві літератори та гості міста, які радо відгукуються на запрошення організаторів. Напередодні 8 березня обрали жіночу тематику. «Жінка – берегиня роду» про роль жінок у суспільстві та жіночі лінії в чоловічій творчості, світосприйняття гендеру ліриками сьогодення, статеві ролі та те що поєднує усіх – любов. Захід вийшов напрочуд затишним, адже супроводжувався витонченим музичним супроводом від митців Всеукраїнського музичної спілки (дует «Фантазія»). Хедлайнером музейного квартирника виступила Валентина Люліч – рівненська письменниця, перекладач і бард, яка щороку дивує слухачів новим концептом віршочитання – іншими словами, встигає за усіма тенденціями сучасної літератури. Була присутня одна з лауреаток літературної премії імені Уласа Самчука – Ірина Одерако. Письменниця стала відомою у 2000-их роках завдяки низці соціально-побутових романів про рідний край. Сказали своє слово також Михайло Степанюк та Вікторія Климентовська – члени спілки Письменників, а також голова благодійної організації пенсіонерів-інвалідів з дуже світоглядною назвою «Обличчям до істини» – Тетяна Войтович.
Трохи історичного екскурсу від Олександра Денищука – і вечір можна назвати стовідсотково концептуальним. Історик досліджував національно-визвольний рух в Україні у період з 1918 по 1960 р. Нагадаємо, що Улас Самчук, уродженець Дермані Здолбунівського району, був членом уряду УНР у вигнанні, працював журналістом, письменником та літературним редактором, залишив по собі дивовижну літературну спадщину і, дякуючи адміністрації Літературного музею, залишається символом літературного Рівного по цей день.
