Музейні гостини щомісяця у Рівному

rivnenchanka.info переконувалися: Улас Самчук приймає гостей. Щомісяця, у музеї Самчука, що сусідствує (фактично під одним дахом) із музеєм бурштину, відбуваються дуже атмосферні літературні читання. Протягом останніх кількох місяців до читань долучилися постійні резиденти «Нашого кола» при Спілці Письменників у м. Рівне, місцеві літератори та гості міста, які радо відгукуються на запрошення організаторів. Напередодні 8 березня обрали жіночу тематику. «Жінка – берегиня роду» про роль жінок у суспільстві та жіночі лінії в чоловічій творчості, світосприйняття гендеру ліриками сьогодення, статеві ролі та те що поєднує усіх – любов. Захід вийшов напрочуд затишним, адже супроводжувався витонченим музичним супроводом від митців Всеукраїнського музичної спілки (дует «Фантазія»). Хедлайнером музейного квартирника виступила Валентина Люліч – рівненська письменниця, перекладач і бард, яка щороку дивує слухачів новим концептом віршочитання – іншими словами, встигає за усіма тенденціями сучасної літератури. Була присутня одна з лауреаток літературної премії імені Уласа Самчука – Ірина Одерако. Письменниця стала відомою у 2000-их роках завдяки низці соціально-побутових романів про рідний край. Сказали своє слово також Михайло Степанюк та Вікторія Климентовська – члени спілки Письменників, а також голова благодійної організації пенсіонерів-інвалідів з дуже світоглядною назвою «Обличчям до істини» - Тетяна Войтович.

Трохи історичного екскурсу від Олександра Денищука – і вечір можна назвати стовідсотково концептуальним. Історик досліджував національно-визвольний рух в Україні у період з 1918 по 1960 р. Нагадаємо, що Улас Самчук, уродженець Дермані Здолбунівського району, був членом уряду УНР у вигнанні, працював журналістом, письменником та літературним редактором, залишив по собі дивовижну літературну спадщину і, дякуючи адміністрації Літературного музею, залишається символом літературного Рівного по цей день.

The website encountered an unexpected error. Please try again later.