Про цього талановитого українського композитора, який народився на Рівненщині, мало хто чув. Сьогодні на платформі YouTube неможливо знайти ні одного архівного запису з виступом Всеволода Задерацького. А це тому, що за все своє життя музиканту дозволили виконати свій твір зі сцени лише один раз. І для нього навіть не зробили афіші, а просто на звичайному шматку аркуша паперу власноруч написали програму концерту.
Особливо ім’я Всеволода Задерацького зацікавило широке коло аудиторії після одного документального фільму відомого російського журналіста Юрія Дудя. В одному фрагменті того фільму згадали про українського композитора. Маленька довідка з життя Задерацького привернула тоді увагу багатьох, пише «rivnenchanka.info» з посиланням на «Канал 24».
Не зміг уникнути покарання радянської влади
Відомо, що найбільш безжально тодішня радянська влада ставилася до письменників. Тому музиканти ще могли уникнути розправи з боку енкаведистів. Але, здається, це не стосувалося Всеволода Задерацького, якого три рази кидали до в’язниці. Зокрема, він перебував у російських таборах, які знаходяться на далекій холодній Колимі. В’язні були змушені працювати дванадцять годин без перепочинку щодня, при тому що температура там досягала мінус 50 градусів!
Навчав музичної літератури самого цісаревича Олексія
За деякими даними, така жорстока розправа над музикантом з Рівного пояснюється тим, що він мав певне відношення і зв’язок з царською сім’єю. У 1915-му році український композитор навчав музичної літератури спадкоємця російського престолу, цісаревича Олексія. Робив він це регулярно, кожного тижня, впродовж одного року їздив з Москви в Царське село. Всеволод Задерацький розповідав майбутньому цареві про зарубіжних композиторів і пояснював, яка існує різниця між різними музичними жанрами.
Варто згадати, що під час Першої світової війни український композитор брав участь у бойових діях. А з 1918-го по 1920-й роки, під час громадянської війни, він належав до армії Денікіна (армія «білих»).
Після цих воєнних сутичок Всеволод Задерацький продовжив навчання. Відомо, що українець брав уроки музики і композиції в російських композиторів Михайла Іпполітова-Іванова і Сергія Танєєва (також відомого піаніста). У 1923-му році Всеволод закінчив Московську консерваторію. А в середині 20-х років минулого століття Задерацький починав свою музичну сольну кар’єру як піаніст. Він давав дуже багато сольних концертів, виступав з відомими оперними співаками, зокрема з Григорієм Пироговим, який володів унікальним басом. Та, на жаль, воєнні події і зв’язок з царською сім’єю недобре позначилися на кар’єрі музиканта.
Коли владу захопили більшовики, вони одразу нагадали українцю про це, і звинуватили його у підтримці білогвардійців. Ці два чинники, можна сказати, поставили хрест на його музичній кар’єрі, а народний комісаріат внутрішніх справ СРСР вважав його неблагонадійним.
Коли почалися арешти?
Всеволода Задерацького вперше заарештували у 1921-му році. Тоді його прізвище внесли у список в’язнів, яких потрібно розстріляти. В конфіскованому будинку, де тимчасового перебував Всеволод, був рояль. Оскільки музикант розумів, що страта буде неминучою, він вирішив зайнятися улюбленою справою всього свого життя – грав на роялі цілу ніч. Проте зранку над його прізвищем з’явився надпис «залишити живим». Таке рішення прийняв Фелікс Дзержинський, відомий також за прізвиськом «Залізний Фелікс». Він жив неподалік він будинку, де тримали ув’язненого, тому, цілком можливо, що він чув гру українського композитора.
З того часу минуло п’ять років, і Задерацького знову заарештували. Цього разу розправа НКВДстів була жорстокіша – вони забрали всі твори, написані композитором, і знищили їх. Зрештою Всеволода знову звільнили, але йому заборонили оселятися у таких великих містах як Москва чи Петербург. Документи він так і не отримав, тому по можливості працював на тимчасових роботах.
У 1937-му році Всеволоду Задерацькому висунули підозру у контрреволюційній діяльності. Тоді його відправили у концтабори на окраїні Радянського союзу. Спочатку він їхав туди у вагонах Владивостока. Потім його переправляли до Магадана у тюрмі на кораблі, а звідти він був змушений пройти сотні кілометрів не легкої дороги пішки, щоб дістатися таборів.
Про найкращий твір композитора, написаний у концтаборі
Всеволода Задерацького по праву можна назвати музичним генієм, адже свою найкращу композицію він створив в дуже складних умовах в концтаборі. Композитору вдалося якимось чином вмовити керівництво концентраційного табору, аби вони надали йому клаптики паперу від телеграфних бланків та олівець. Задерацький пообіцяв, що не буде писати ні одного слова, а лише ноти. Так, дуже дрібним почерком (очевидно для того, щоб вистачило місця на папері) композитор створив свої «24 прелюдії і фуги для фортепіано», загальна тривалість яких займає більше двох годин.
Важливо зазначити, що свої твори він не міг перевірити на слух за допомогою інструменту, бо в концтаборі, звичайно, такої можливості не було. Він навіть не мав гумки, тому одразу орієнтувався на чистовик, не допускаючись помилок і перекреслень. В результаті вийшов дуже хороший музичний твір – справжній шедевр.
Повернення додому і останні роки життя
Спочатку Всеволоду Задерацькому дали шість років перебування у концтаборах, але пробув він там лише два роки. Після цього українець вирішив повернутися до своїх рідних, на що потратив півтора року, бо квитки в зворотний напрямок дорого коштували. Гроші на квитки Задерацький заробляв у містах, які знаходилися поруч із концтаборами.
Останні роки свого життя композитор з Рівного прожив у Львові, де працював в консерваторії викладачем фортепіано. Також він давав концерти, під час яких не грав свої композиції, а виконував твори інших композиторів.
Сьогодні можна знайти не багато записів музичних творів Всеволода Задерацького у виконанні інших музикантів, зокрема сучасних піаністів. Більшість з цих записів доступні на YouTube-платформі.
