Війна дуже сильно впливає на стан і поведінку дітей. Вони можуть ставати більш дратівливими, неспокійними, боятися голосних звуків тощо. Стресові стани, відповідно, впливають на здатність дітей вчитися. Дитина може виявляти небажання робити домашні завдання, йти до школи та озвучувати інші різноманітні «не хочу». Рівненська психологиня, травмотерапевтка Катерина Габрієль поділилася порадами про те, як допомогти дитині адаптуватися та вчитися в умовах воєнного стану. Поради психологині можуть стати в пригоді для матусь та татусів, пише rivnenchanka.info.
Вплив війни на стан та поведінку дітей
Повномасштабна війна, яку РФ розпочала проти України 24 лютого 2022 року, дуже вплинула на психічне здоров’я дорослих та дітей. Страх смерті, тривоги, переживання за своїх рідних та близьких, напруга – перелічені стани викликають у дітей неслухняність, зриви, істерики та безліч «не хочу».
Звичайно, тривожні стани впливають і на бажання дітей вчитися. Та й сам процес навчання в умовах воєнного стану є складним, тривожним та невизначеним. Однак навіть попри війну школа лишається актуальною для учнів, їх батьків та вчителів. Учні намагаються вчитися, педагоги – навчати, а батьки – підтримувати та допомагати своїм дітям. Як саме батьки можуть допомогти своїм дітям навчатися під час війни розповіла рівненська психологиня, травмотерапевтка Катерина Габрієль. Вона виокремила декілька важливих практичних порад, які можуть стати в нагоді батькам школярів.
Поради від психологині Катерини Габрієль
Найголовніше, що радить фахівчиня – це знизити планку очікувань від дітей. За словами психологині, від цього діти не стануть неуками. Діти зможуть показати значно більше результатів, якщо батьківської підтримки та терпіння буде більше.
Також Катерина Габріель наголосила, що вкрай важливо дотримуватися режиму. Адже під час війни дитяча психіка (і доросла теж) переживає стрес. А дотримання певного режиму створює відчуття стабільності та контролю.
Також, за словами фахівчині, важливо робити звичні речі, які нагадують про нормальне, довоєнне життя: проводити час разом, гуляти, грати в ігри. Це повертає дитині відчуття «нормальності життя», знімає напругу та стрес, відволікає дитину від негативу. Після прогулянок та ігор у дитини може з’явитися бажання виконувати домашні завдання.
Але навіть, якщо дитина не захоче вчити уроки, то нічого жахливого не відбудеться, наголошує психологиня. Вона додає, що це аж ніяк не означає, що дитина неук, безвідповідальна чи лінива.
Вчити домашні завдання психологиня радить за принципом «від складнішого до простішого» – тобто, спочатку виконати складні завдання, а потім перейти до простіших. Однак можна спробувати і навпаки – від простішого до складнішого завдання.
Також пані Катерина радить віддати контроль над виконанням уроків дитині. За її словами, в часи пандемії коронавірусу та тривалого дистанційного навчання діти уже пристосувалися до вивчення домашніх завдань за своїми правилами. Іншими словами, батьківський контроль за виконанням дитиною домашніх завдань потрібен, однак він не повинен бути суворим.
Крім вищезгаданих порад рівненська психологиня радить матусям та татусям намагатися почути дитину. За її словами, дитина може часто говорити «не хочу йти до школи», «не хочу вчитися», однак за цими «не хочу» можуть ховатися інші причини. Наприклад, це може означати, що дитина втомилася або їй страшно. Психологиня радить обережно і без засуджень з’ясувати, що саме ховається за дитячим «не хочу».
Говорити з дітьми про безпеку – ще одна порада від Катерини Габрієль. Психологиня наголошує, що діти мають знати алгоритм своїх дій у разі небезпеки, під час сигналу тривоги в школі, дорогою до школи або додому.
Під час війни дорослі та діти перебувають у рівні високого стресу. За словами психологині, у стані стресу від самих себе ми не можемо вимагати нових звершень, адже багато наших сил йдуть на адаптацію до нових умов та опрацювання небезпек. Теж саме стосується і дітей.
