Домашнє насильство – проблема, яка може торкнутися кожного, і про яку неможливо мовчати. Лише за 11 місяців 2024 року на Рівненщині зареєстрували 6 тисяч повідомлень про факти домашнього насильства, пише rivnenchanka.info. Але дуже часто жертви залишаються поряд із кривдником або мовчать, тому що просто не мають, куди піти. Проте ігнорування цієї проблеми призводить до ще більшої кількості випадків аб’юзу в українських родинах. Для мешканців Рівного працюють центри соціально-психологічної підтримки та гарячі лінії, куди можуть звертатися жертви будь-яких форм насильства. Рівнянка Світлана Пастушенко також вирішила не мовчати і розповісти свою складну історію.
Від жертви до борчині
Стосунки рівнянки Світлани Пастушенко, яка довгий час потерпала від психологічного насильства, починалися звично. Зі своїм чоловіком Леонідом Пастушенком вона познайомилася у 1990 році і через рік пара одружилася. Разом вони прожили 30 років. Спочатку подружжя жило разом із батьком Леоніда в одному будинку, і, як згадує Світлана, довгий час чоловік ставився до неї добре, хоча і були тривожні дзвіночки.
Леонід Пастушенко не хотів працювати на когось, тому працювати за двох доводилося дружині. Жінка розповіла, що тоді просто його шкодувала, бо у чоловіка були проблеми зі здоров’ям. Потім захворів її свекор і Світлана повністю взяла на себе опіку над ним. Батько Леоніда помер у 2012 році, а через декілька років жінка почала помічати, що її чоловік змінився, – усім був незадоволений. Пізніше рівнянка дізналася, що він їй зраджував.
Коханкою Леоніда виявилася колега Світлани. Спочатку жінка закривала очі на зраду, а потім вирішила поставити крапку, адже бачила, що нові стосунки її чоловіка були серйозними. Жінка не мала куди піти, тому вона вирішила переселитися в одну окрему кімнату, повідомивши чоловікові про те, що вона все знає про зраду. І він став робити все, щоб психологічно тиснути на Світлану і змусити її самостійно піти з дому.
Він відключив світло, газ і воду. Світлані доводилося обігрівати кімнату за допомогою глиняних вазонів зі свічкою всередині, а джерелом освітлення став ліхтарик на сонячній батареї. Рівнянка розповідала журналістам, що з того моменту, як вона сказала чоловікові про іншу жінку, її життя перетворилося на щоденну боротьбу.
Психологічне насильство в родині Пастушенків загострювалося з кожним днем. Вперше жінка звернулася до поліції в січні 2020 року, а через місяць зробила це знову. Останньою краплею стало те, що Леонід почав виносити з дому речі, поки Світлана була на роботі, – пральну машину, ванну, унітаз. Так він виніс майже все, що було за межами її кімнати. За це його вдалося притягнути до адміністративної відповідальності, але суттєво це не змінило ситуацію.
Рівнянка згадувала, як засиджувалася на роботі допізна або просто блукала містом, аби не повертатися додому. Чоловік знущався, а умови проживання були нестерпні – холод, відсутність світла та води, тиск з боку колишнього коханого.
У лютому 2020 року Леонід подав заяву на розірвання шлюбу. Дітей у подружжя не було. У травні Пастушенків розлучили. Колишнє подружжя продовжувало проживати на одному подвір’ї. Світлана розповіла, що після трьох років шлюбу у неї були гроші, щоб придбати власну квартиру, але чоловік відговорив її – мовляв, все одно є, де жити. І ось, через багато років, він став виганяти жінку у передпенсійному віці з будинку, де вони тривалий час прожили разом.
Життя після розлучення
Здавалося б, після розлучення з чоловіком пекло психологічного насильства для Світлани мало закінчитися. Але колишній встановив у будинку камери відеоспостереження та мікрофони, навіть у ванній кімнаті. Світлана неодноразово зверталася до поліції та фіксувала всі факти домашнього насильства. У 2022 році Верховний Суд визнав за нею право користування житлом, незважаючи на те, що вона не була його власницею. Попри це, Леонід продав будинок своєму родичу, який вимагав оплату за проживання та навідувався до оселі, іноді із застосуванням фізичного тиску.
За три роки Леоніда сім разів притягували до адміністративної відповідальності, а в жовтні 2023 року Рівненський міський суд визнав його винним у систематичному домашньому насильстві й призначив шість місяців арешту.