Пошук зниклих безвісти осіб, обшуки з метою виявлення вибухівки, наркотичних речовин, зброї тощо – все це і не лише часто не обходиться без спеціально навчених собак. Фахівців, які володіють комплексними знаннями в області розведення, виховання та дресирування собак називають кінологами.
Це доволі складна та часто небезпечна професія. А ще з нею пов’язаний стереотип, що, мовляв, це виключно чоловіча професія і вона аж ніяк не для жінок. Тим часом історія Маргарити Семенчук розбила цей стереотип – стать для освоєння цієї професії не може і не повинна мати значення, пише rivnenchanka.info.
«Спочатку чоловіки-колеги сприймали, як слабку і беззахисну»
Народилася Маргарита Семенчук у селі Золотин, що на Костопільщині. Кінологиня розповідала, що її з дитинства цікавили «чоловічі заняття». Під цим поняттям вона мала на увазі полювання та рибалку. Пройшли роки і Маргарита подорослішала, а її вподобання не змінилися. За її словами, ці захоплення, які чомусь звикли називати чоловічими, вплинули на її характер – дівчині завжди було комфортно відчувати себе в чоловічому колективі.
А ось до професії кінолога Рита прийшла не одразу. Спочатку працювала продавцем в магазині, потім була діловодом в школі, а згодом потрапила в поліцію. А для того, аби стати поліцейським-кінологом дівчині довелося пройти досить важкий конкурс в кінологічному центрі.
«З усіх дівчат, які тоді в ньому брали участь, пройшла лише я», – пригадувала кінологиня.
Уродженка Костопільщини розповідала, що працювати кінологом – це було її особисте бажання. Адже раніше вона доволі часто мала справу з собаками. Переважно це були пси мисливських порід.
Поліцейська зізнавалася, що працювати з собаками нелегко. Тому, що до кожного пса потрібно знайти індивідуальний підхід. Тож спочатку було страшно починати, проте з часом стала набагато впевненішою в собі. А впевненість, як зазначала фахівчиня, вкрай важлива риса для кінолога, бо собаки все дуже добре відчувають.
Маргарита Семенчук говорила, що серед її колег було дуже мало жінок. Головна причина цього – небезпека. Крім цього, кінологиня з Костопільщини визнавала, що спочатку колеги-чоловіки сприймали її, як слабку та беззахисну жінку. Однак Маргарита показала, що вона не є такою. Своєю наполегливою та відповідальною працею вона зруйнувала стереотип, що жінка не може бути чудовим кінологом. Тому з часом, колеги-чоловіки Маргарити почали її сприймати зовсім по-іншому.
Робота, яка дійсно подобається
Кінологиня Маргарита Семенчук була по-справжньому закохана у свою роботу, відчувала, що це саме те її покликання, попри те, що злі язики могли говорити, що «це не робота для жінки».
Так, іноді бувало непросто. І пані поліцейська цього навіть й не намагалася приховати, а відверто про це розповідала. Зокрема, про те, що одним із найскладніших моментів у її роботі є процес дресирування собак. Собаку треба розуміти, відчувати, а для цього якомога більше часу проводити з нею. А ще в процесі своєї роботи Маргарита переконалася, що собаки-дівчатка більш слухняніші, аніж хлопчики під час дресирування.
Крім цього, як розповідала кінологиня, є різниця у дресируванні псів для різних напрямків. Для прикладу, навчити собаку шукати зброю і вибухівку дещо складніше, аніж наркотики. Адже при знаходженні вибухових речовин тварина має вказати на них без зайвих рухів, в той час, як поведінка собаки під час пошуку наркотиків може бути дуже активною.
Поліцейська-кінологиня здебільшого працювала у напрямку пошуку наркотичних речовин і прекурсорів.
До речі, фахівчиня додавала, що внутрішній стан кінолога дуже передається собакам. Тому у Маргарити було золоте правило: вона ніколи не починала занять з собакою, якщо мала поганий настрій. Заспокоювалася, перелаштовувалася і лише тоді приступала до роботи.
Таку непросту роботу пані Маргарита вдало поєднувала з роллю матері. Жінка була чудовою та люблячою мамою для своєї донечки. Бувало, що кінологині доводилося брати доньку на роботу.
Також Маргарита Семенчук разом зі своїми колегами проводила різноманітні заходи для діток, під час яких розповідала про правила догляду, спілкування і дресирування собак.
Історія Маргарити Семенчук доводить, що стереотип про «жіночі» та «чоловічі» професії давно віджив своє та лишився в далекому минулому.