Доля цієї рівнянки була нелегкою. Свою старість Капітоліна Максимова зустріла в самотності. Сімейне життя Капітоліни було недовгим і трагічним – чоловік залишив її, а її двійнята померли незадовго після пологів. Та все ж попри випробування долі, жінка продовжувала жити далі. Щодня йшла на роботу в аптеку, випромінюючи оптимізм, пише rivnenchanka.info. А ще любила дуже домашніх тварин. Може це й допомагало їй триматись і не втрачати віру у життя?
З юності любила балет
Про дитячі роки Капітоліни Максимової відомо не надто багато. Її дівоче прізвище – Петрова. Народилась дівчина в російському місті Новгород. Її батько Олексій Петров працював інженером-будівельником шосейних доріг. Робота привела чоловіка та його родину на Волинь. Оселилася сім’я Петрових в Рівному на Грабнику. Родина винаймала житло у самотньої польської пані. Згодом той невеликий одноповерховий будинок, де мешкала родина Петрових, жінка переписала на них. До наших днів він не зберігся. На його місці стоїть будівля Палацу дітей та молоді.
Відомо, що юна Капітоліна дуже полюбляла танцювати. Вона відвідувала заняття в балетній студії у Рівному. Збереглося чимало світлин, на яких вона позує в легкому одязі танцівниці.
Капітоліна Петрова навчалась в Російській приватній гімназії. Чимало світлин рівнянки збереглося саме з цього періоду життя, де Капітоліна постає гімназисткою.
У 20-30-х роках в Рівному бурлило культурне життя. Молодь мала змогу займатись спортом, співати в хорах, вчитись танцювати, брати участь у театральних аматорських колективах. Капітоліна Петрова обрала ж для себе балет. Можливо, вона мріяла стати відомою балериною. Цього ми вже не дізнаємося.
Веселу молодість Капітоліни обірвала Друга світова війна. Під час війни її рідній брат Володимир потрапив у німецький полон і був змушений працювати на примусових роботах в приватному господарстві. Після завершення Другої світової війни брат Капітоліни залишився в Німеччині, де побрався з німкенею. Пізніше, у 80-х роках Капітоліна приїздила в гості до брата в Німеччину.
Недовге і трагічне сімейне життя
Сімейне життя рівнянки Капітоліни Петрової не було щасливим. Вона побралась з чоловіком з фамілією Максимов. У жінки народились двійнята, однак натішитись материнством вона так і не змогла. Один малюк помер одразу в пологовому будинку, а другий трохи пізніше. Чоловік же залишив Капітоліну. Більше заміж рівнянка не виходила.
У післявоєнні роки Капітоліна влаштувалась працювати в аптеку №3. Жінка мала чудові математичні здібності. І хоч фармацевтичної освіти вона не мала, з часом настільки вивчила асортимент медикаментів, що їй дозволили працювати на видачі ліків.
Капітоліну Максимову характеризували, як скромну та інтелігентну жінку. Але водночас веселу та оптимістичну. До поважних років Капітоліна залишалась гнучкою. Колишні аптечні колеги Максимової розповідали, що в ній завжди відчувалась професійна танцівниця, вона не проти була піти у танок, коли випадала нагода.
Водночас Капітоліна не надто любила заводити нові знайомства і розповідати про своє життя. А от кого неймовірно любила – то це домашніх тварин. Її завжди оточували чотирилапі улюбленці. Можливо, саме вони допомагали жінці не втрачати віру та любов до життя. Були її стимулом щодня ходити на роботу в аптеку. Повертаючись ввечері додому, пані Капітоліна завжди приносила чимало харчів для своїх домашніх улюбленців.
В аптеці рівнянка пропрацювала 42 роки і вийшла на заслужений відпочинок у 1991 році. На той час їй було 78 років.
До смерті пані Максимову догледіла родина відомого рівненського футболіста Леоніда Молчановського, з якою вона познайомилась завдяки роботі в аптеці. У вічність Капітоліна Максимова відійшла у віці 88 років.
