Валентина Люліч — унікальна постать у культурному просторі нашого краю. Вдень вона працює в Рівненській обласній прокуратурі, розслідуючи корупцію та економічні злочини, а ввечері бере в руки гітару, щоб співати про почуття та долі українців. Про поетесу, прозаїкиню, перекладачку та авторку-виконавицю пісень, яка гармонійно поєднує літературу й музику, розповідаємо на rivnenchanka.info.
Місто Рівне, що стало рідним
Валентина Анатоліївна Люліч народилася 30 березня 1983 року в селищі Афанасьєве Кіровської області, РРФСР. Коли їй було 3 роки, батьки переїхали до Рівненської області, звідки був родом тато поетеси. Спочатку сім’я мешкала в селищі Клевань, потім переїхала до Гощі, а у 1989 році оселилась у місті Рівному, яке письменниці вважає своїм рідним.
В юні роки Люліч проявляла здібності в різних сферах. Вона успішно закінчила Рівненську дитячу музичну школу № 2. Захоплювалася Валентина не тільки музикою, а й спортом. Вона займалася плаванням у Дитячій юнацькій спортивній школі № 2.
Загальноосвітню школу №25 Валентина Люліч закінчила у 2000 році із золотою медаллю. Рівнянка не лише успішно навчалась, а й пробувала себе в поезії.
Після закінчення школи Валентина вступила до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого в Харкові — одного з найпрестижніших закладів вищої освіти в Україні. У 2005 році рівнянка здобула диплом юриста.
Попри напружену роботу в прокуратурі, Валентина не зупинялася в професійному розвитку. У 2023 році вона закінчила магістратуру за спеціальністю «Менеджмент» у Рівненському державному гуманітарному університеті.
Популяризаторка авторської пісні
Паралельно зі службою закону, Валентина Люліч присвячує життя творчості. Вона самостійно пише музику до своїх віршів та виконує їх під гітару. Серед найпопулярніших композицій Люліч:
- «Люди»;
- «Сивина»;
- «Пошепки».
Зі своєю творчістю бардеса знайомить слухачів на каналі в YouTube. Її композиції водночас вирізняються простотою форми та глибокою емоційною насиченістю. Пісні рівнянки чіпляють за живе, бо говорять про те, що болить зараз кожному українцю.
Валентина Анатоліївна не просто реалізовує свій творчий потенціал, а й робить вагомий внесок у розвиток авторської пісні на Рівненщині. Вона є активною членкою двох творчих організацій:
- Національної спілки письменників України;
- Національної всеукраїнської музичної спілки.
Люліч також створила громадську організацію «Український клуб авторської пісні та співаної поезії». А у 2021-му з ініціативи рівнянки був заснований фестиваль «Словоспів». Він покликаний довести, що українська авторська пісня має силу та майбутнє.
Перший фестиваль «Словоспів» провели напередодні 30-річчя Незалежності України. Подія об’єднала авторів та виконавців, дотичних до формування сучасної української бардівської сцени.
Авторка книг, що захоплюють
Літературний доробок Валентини Люліч надзвичайно різноманітний і багатогранний. Вона написала понад десять книг, що охоплюють поезію, прозу, дитячу літературу, а також переклади.
«Світ у долонях»
У 2012 році вийшла дебютна збірка поезій «Світ у долонях». Вона одразу привернула увагу літературної спільноти емоційною глибиною. У 2013 році збірка Люліч перемогла в номінації «Літературний дебют» на конкурсі «Краща книга Рівненщини». Це стало значним поштовхом для розвитку творчої діяльності авторки.
«Печериці в законі»
У 2013 Валентина Люліч презентувала літературний детектив «Печериці в законі».
У книзі письменниця майстерно поєднала свої професійні знання у сфері юриспруденції та творчий хист. Легкий для читання літературний детектив продемонстрував те, як досвід прокурора може стати джерелом натхнення для сюжетів, що стосуються справедливості, права та людських історій.
«Пошепки»
Валентина Люліч є авторкою першої в Україні збірки співаної поезії. Вона має назву «Пошепки». Збірку зробили доступною для людей з порушеннями слуху. До реалізації проєкту долучилися:
- поетеса Світлана Луцкова;
- співачка Енджі Крейда;
- художниця Олена Сєргєєва;
- перекладачка жестової мови Катерина Самчук.
Збірка, що вийшла у 2021 році поєднує поезію, музику та візуальне мистецтво. Кожен вірш має крапкову ілюстрацію та ноти, а також QR-коди, що дозволяють потрапити на ресурс, де можна прослухати виконання композиції або переглянути переклад жестовою мовою.
Презентація збірки «Пошепки» відбулась у Національному музеї літератури України й перетворилася на справжню мистецьку подію. Відвідувачі мали унікальну можливість зануритись у світ співаної поезії:
- послухати вірші під акомпанемент гітари та акордеону;
- поспілкуватися з поетесою та іншими учасниками події;
- випробувати інтерактивні функції збірки, скориставшись QR-кодами.
Кожен охочий міг придбати примірник книги, підтримати українських авторів, стати частиною спільноти, яка популяризує сучасне українське слово й культуру.
«Як зайченя сонечко шукало»
Особливою сторінкою у творчості Валентини Люліч стало написання дитячої книги «Як зайченя сонечко шукало». Авторка організувала презентацію таким чином, щоб з її творчістю мали змогу познайомитися діти, які не чують. Захід став яскравим прикладом інклюзивності. На презентацію були запрошені дошкільнята та учні початкових класів з порушенням слуху, а також їхні батьки.
Подію супроводжував сурдопереклад, який забезпечила Катерина Самчук. Це зробило спілкування з авторкою доступним для всіх.
Валентина Люліч не просто представила книгу, а підготувала подарунки для юних читачів. А ще письменниця разом із дітками вчила жестову мову та читала власні твори.
Книжка «Як зайченя сонечко шукало» була видана за підтримки Рівненської міської ради та Управління культури й туризму виконавчого комітету. Декілька примірників закупили для бібліотек Рівненщини коштом обласного бюджету, що підкреслило соціальну важливість роботи та сприяло поширенню інклюзивної літератури в регіоні.
Нагороди, що відзначають творчі здобутки
Творчість Валентини Люліч багато років знаходить відгук у читацької та музичної спільноти, що підтверджують численні нагороди. Серед найважливіших її досягнень:
- літературна премія імені Михайла Дубова;
- літературна премія імені Валер’яна Поліщука;
- перемоги в конкурсі «Краща книга Рівненщини»;
- гран-прі фестивалю-конкурсу «Поетичний рушник» у 2018 році.
Особливо цінним стало присудження Валентині Люліч літературної премії імені Уласа Самчука у 2025 році. Цю винагороду започаткували у 2012-му, щоб відзначати авторів, які працюють із темами української ідентичності, духовності, патріотизму та локальної культури. Члени комітету, які обирали переможця, наголосили, що творчість Валентини Люліч збагачує сучасну українську поезію та авторську пісню, а також сприяє розвитку культури на Рівненщині.
Церемонія нагородження проходила в музеї Уласа Самчука. Диплом, нагрудний знак і грошову винагороду в розмірі 40 тисяч гривень авторці вручав виконувач обов’язків міського голови Рівного Віктор Шакирзян.
Валентина Люліч сприйняла відзнаку як можливість зробити більше для своєї громади. Вона витратила грошову винагороду на підтримку просвітницьких ініціатив, зокрема на поповнення фондів дитячих бібліотек. Цей жест підкреслив її позицію як авторки, яка не просто творить, а й працює задля розвитку міста, культури та українського слова.
Валентини Люліч — це жінка, яка довела, що можна успішно поєднувати відповідальну професію та любов до поезії та музики. Вона не лише співає, пише та видає книги, а й створює культурні ініціативи, підтримує розвиток інклюзії та авторської пісні на Рівненщині. Її нагороди, проєкти та громадська діяльність показують, що творчість може надихати людей навіть у непрості часи.